Гості з церкви "Благодать" м.Мукачево

alt

16 грудня 2012 року Ужгородську церкву відвідала молодь з церкви "Благодать" м. Мукачево.

  Проповідували молоді брати. Перший брат звернувся до присутніх з тематичною проповіддю "Шлях повного послуху і підпорядкованості". 
Богу не потрібні частинки нашого життя, Йому потрібно все. І на прикладі апостола Павла було розглянуто, як своє життя, цілком в послуху, підпорядкувати згідно волі Божої:
- Павло пройшов шлях страждання. 
"Промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля. Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє". (Дiї.9:15,16)
- Відчуття повної безпорадності (Дiї.9:8,9)
- Розчарування.
alt
Юдеї хотіли вбити Павла, а свої його не прийняли. "А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень. "(Дiї.9:26)
- Набуття Христа.
"Тож усе я вважаю за втрату ради переважного познання Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всього, і вважаю все за сміття, щоб придбати Христа". (Фил.3:8)
Павло розумів, що все що стається в його житті, усе для того, аби набути Христа. Він не дивився на своє життя, як на розчарування, але все сприймав як з руки Божої. У нього нічого не було, окрім пари змінного одягу, але він би сказав: "Я багатий, бо набув Ісуса Христа".
"Нехай кожен із нас подивиться на своє життя, чи є воно життям слухняності і повної підпорядкованості Богу", - наголосив брат. Аби кожен християнин міг сказати разом з Павлом: "Я живу для того, аби набути Христа".
 
Другий брат, зачитав текст 2 Кор.5:1-9 і до присутніх звернувся з питаннями: "У чому сенс життя?" та "Що у моєму житті принесло мені задоволення?"
alt
Все, що ми робимо у нашому житті, відобразиться у вічності: "...коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме. Бо видиме дочасне, невидиме ж вічне!" (2Кор.4:18) Бог створив нас для життя на землі, але дав нам пораду - дивитися на вічність. Авраам Лінкольн сказав: "Человек был создан для бессмертия". 
Так у чому же сенс нашого життя?
Аби прийняти вічне, необхідно мати віру, а також бажання сподобатися Богові, стати для Нього любими: "Тому ми й пильнуємо, чи зостаємося в домі тіла, чи виходимо з дому, бути Йому любими". (2Кор.5:9) Чи являється таке бажання нашою ціллю?
Ціль нашого життя - приносити задоволення Богу.
Чи приємне Богу моє життя, як християнина, тут на землі?
Наше призначення - бути слухняними Богу і прославляти Його. "Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців". (Iван.4:23)
Бути угодному Богу. Є люди, котрі по серцю Бога. Таким був Давид. "А його віддаливши, поставив царем їм Давида, про якого й сказав, засвідчуючи: Знайшов Я Давида, сина Єссеєвого, чоловіка за серцем Своїм, що всю волю Мою він виконувати буде". (Дiї.13:22) А є люди, котрі не подобалися Богу. Таким був Саул.
Чи являюся я чоловіком по серцю Бога?
Коли ми стаємо по серцю Бога, ми перестаємо подобатися людям цього світу. Люди вважають нас безумними. (2Кор.11:1)
Ціль нашого життя - догодити Богові.
Прославити Бога - це подобатися Йому.
Бути любими Богу - приносить задоволення у наше життя.
alt
Підготувала О.Балога
Фото М.Балога